Schijn означає «видимість» або «удавання» — зовнішній образ, який не відповідає справжнім почуттям. У пісні героїня «продовжує жити в удаванні» (doorgaan met de schijn), приховуючи самотність і біль за посмішкою. Це коротке, але дуже виразне слово допомагає зрозуміти головну тему пісні: різницю між тим, ким ми здаємося, і тим, ким є насправді.
У пісні нідерландської співачки Маан героїня їде сама в потязі, ховається в куртку й дивиться у вікно, запитуючи себе: «Hoe zou het voelen jezelf te zijn?» [«Як це, бути самою собою?»]. Вона сміється, хоча їй боляче й хочеться плакати: «Ze huilt maar ze lacht» [«Вона плаче, але сміється»]. Це не просто гарна фраза, а її спосіб сховати справжній стан. У світі, який здається недоброзичливим, вона повторює всім знайомі слова, що все «завжди добре», і підтакує іншим. Нідерландський вислів «ze lult met ze mee» тут означає, що вона базікає разом з усіма, підтримує розмову й удає, ніби поділяє цей настрій.
У місті вона бачить у відображенні іншу себе: знає, хто це, але не хоче бути цією людиною. Вона продовжує «de schijn» [видимість, удавання], доки не вирішує «ze laat het los» [«вона це відпускає»]. Найцікавіше питання пісні звучить далі: якщо завтра вона перестане ховатися й замінить «кращу версію себе» на справжнє обличчя, чи любитимуть її друзі без усмішки? Наприкінці оповідь переходить від «вона» до «я»: тепер сама героїня сидить у потязі, питає, як це бути собою, і визнає: «Want soms doet het pijn als ik huil, maar ik lach» [«Бо іноді боляче, коли я плачу, але я сміюся»].