Rengaine - цікаве французьке слово, яке означає набридливу пісню, приспів або фразу, що постійно крутиться в голові, часто з легким відтінком іронії чи втоми від повторення.
У пісні Селін Діон це слово описує внутрішній голос дитинства, який раз у раз повертається: "Sa rengaine insolente" (Його зухвалий приспів). Так авторка показує, що попри зміни, якась частина нас завжди лишається тією самою.
Ця пісня Селін Діон, "On Ne Change Pas" [Ми не змінюємося], — це роздуми про те, як ми залишаємося собою, незважаючи на зміни в житті. Вона говорить, що ми лише "met juste les costumes d'autres sur soi" [просто одягаємо костюми інших на себе], наче приховуємо свою справжню сутність під різними образами. Селін співає, що ми не дорослішаємо по-справжньому, а лише трохи ростемо, як уві сні, і завжди пам'ятаємо ту дитину всередині, яка була невинною і не знала світу.
Мені дуже подобається, як вона описує це відчуття, коли ми нібито робимо вибір і змінюємося, але насправді "si tu grattes la / Tout près de l'apparence tremble / Un petit qui nous ressemble" [якщо ти пошкрябаєш / Зовсім близько до поверхні тремтить / Маленький, схожий на нас]. Це нагадує, що всередині нас завжди живе та сама людина, навіть якщо ми намагаємося її приховати або змінити. Вона навіть згадує, як сама копіювала образи та мрії, але завжди відчувала присутність "une petite fille maigre / Marche à Charlemagne, inquiète / Et me parle tout bas" [худенької дівчинки / Йде до Карла Великого, стурбована / І тихо говорить зі мною]. Це дуже зворушливо і показує, що минуле завжди з нами.