Boynu bükük буквально означає «із похиленою шиєю», але в турецькій це образний вислів про людину, яка почувається самотньою, безсилою або глибоко засмученою.
У пісні цей вислів описує сумні пісні, які герой слухає після втрати коханої. Це яскравий і поетичний турецький ідіом, який рідко зустрічається у звичайній повсякденній мові.
У «Martılar» Едіс співає від імені людини, яка не може змиритися з відсутністю коханої. Рядок «Dinlettin boynu bükük şarkılar» [Ти змусила мене слухати сумні пісні] використовує образ boynu bükük, буквально «з похиленою шиєю», тобто пригнічений, засмучений. Герой мовчить заради спогадів, але прямо каже: «Sen yoksan ölümden ne farkı var?» [Якщо тебе немає, то яка різниця між цим і смертю?] Його прохання «Dön artık, üzülecek martılar» [Повернися, бо навіть чайки засумують] звучить трохи дивно й тому особливо запам’ятовується: чайки тут ніби частина самотнього пейзажу, яка теж чекає на повернення.
У куплетах любов стає майже залежністю. «Yine bana gel, ben kölen olurum» [Знову прийди до мене, я стану твоїм рабом] звучить навмисно перебільшено, а прохання «İlaç ol yaralarıma» [Стань ліками для моїх ран] показує, як сильно герой покладається на цю людину. Він не може втекти від думок про неї: «Anlatsam ağlar şu duvarlar» [Якби я розповів, заплакали б ці стіни], а кохання порівнює з азартною грою, у якій йому не щастить. Приспів «Böyle sevmeden anlamazlar» [Не зрозуміють, якщо самі так не кохали] звучить як його вперте виправдання, тоді як образ «медової щоки» й бажання написати долю заново додають пісні гарячої, трохи шаленої романтики.