Eisblumen буквально перекладається як "крижані квіти" або "морозні візерунки". Це дуже поетичне і візуальне слово, яке не зустрічається в повсякденній мові.
У пісні це слово є центральною метафорою. Воно описує красу, яка з'являється вночі, холодну і тендітну, занадто прекрасну для денного світла. Це слово передає меланхолійну і загадкову атмосферу пісні, роблячи її незабутньою.
Цей трек німецького рок-проєкту Eisblume буквально переносить у зимову темряву. Головний образ пісні ховається в самій назві: Eisblumen у німецькій мові означає не просто «крижані квіти», а морозні візерунки на шибках, які виникають тільки від сильного холоду. Герої тут прямо порівнюють себе з цим крихким феноменом: «Wir sind wie Eisblumen / Wir blühen in der Nacht» («Ми як крижані квіти / Ми цвітемо вночі»). Денне світло для них вороже і нестерпне («Der Tag macht alles grell und rau» — «День робить усе різким і грубим»), тому вони буквально оживають лише тоді, коли сонце зникає з міста, а калюжі починають виблискувати кригою.
Тут є виразний готичний драматизм. Текст каже, що денні години змушують «одягатися в смуток» («Wir kleiden uns in Traurigkeit»), але щойно приходить морок, герої скидають цей тягар. Блідість шкіри тут не вважають хворобливою: навпаки, рядок «Die Bleichheit die von unseren Wangen schneit / Macht uns wie Engel schön» («Блідість, що сніжить із наших щік, робить нас гарними, як ангели») перетворює холод на головну перевагу. Це пісня для тих, хто почувається занадто крихким для метушливого дня й знаходить усю свою силу під затягнутим хмарами місяцем.