Frontera означає "кордон". Це слово, яке часто зустрічається в піснях, що стосуються подорожей, міграції або роздумів про межі.
У цій пісні Ману Чао використовує його, щоб підкреслити постійний рух і невизначеність, з якою стикаються люди, перетинаючи кордони. Це слово додає глибини темі пісні про вітер, голод і людей, що приходять і йдуть.
Ману Чао бере гітару і з кількох простих слів робить трек, який застрягає в голові на тижні. Тут усе крутиться навколо дороги та кордону — «por la frontera» (через кордон), де постійно щось рухається. Спочатку він співає про вітер: «El viento viene, el viento se va» (Вітер приходить, вітер іде) — абсолютно вільно, «sin más razón» (без особливої причини). Але за цим легким рухом починається зовсім інша реальність. Замість вітру на шлях стають голод і люди: «El hambre viene, el hombre se va» (Голод приходить, людина йде).
Зверни увагу, як класно він грає схожими словами: голод «el hambre» витісняє людину «el hombre», а смерть «la muerte viene» (смерть приходить) забирає удачу «la suerte se va» (удача йде). Музикант згадує маршрут «Ruta Babylon» (Шлях Вавилон) — у растафаріанській культурі це уособлення репресивної системи чи гнітючого суспільства, звідки хочеться вирватися. У цих коротких рядках немає складної поезії, є лише траса «por la carretera» (по дорозі) та вічне відкрите питання: «¿Cuándo volverá?» (Коли повернеться?).