Wolkenreiter буквально перекладається як "вершник хмар". Це поетичне слово, яке нечасто зустрічається в повсякденній мові чи піснях.
У цій пісні воно використовується для опису Дженні, стюардеси, яка постійно літає і ніби "їздить" на хмарах. Це слово чудово передає її професію та відчуття легкості й постійного руху, роблячи її образ незабутнім.
Цей трек німецького рок-гурту AnnenMayKantereit знайомить нас із Дженні — бортпровідницею, чиє життя минає на висоті десяти тисяч миль над морем. Її ранок починається перед дзеркалом: втомлені очі, губи, нафарбовані під колір цегли («Die Lippen rot wie Ziegel»), і обов'язкова кава. Дженні носить синьо-жовту форму та мріє про стабільний контракт («fest angestellt»), спостерігаючи, як світ стає крихітним від щоденних перельотів.
Гурт влучно називає її «вершницею хмар» («Wolkenreiter»), яка мусить постійно посміхатися («lächelt einfach immer weiter»). Навіть коли навколо вирує хаос із тисячі нетерплячих пасажирів на паспортному контролі, вона залишається спокійною усмішкою у цьому бурхливому потоці («Lächeln in der Brandung»). За цим фасадом криється виснажлива рутина: тригодинні пересадки, холодна кава та пошуки Панами в гуглі, де вона колись була лише десять хвилин. Дійшло до того, що Дженні повертається додому і часом не пам'ятає, звідки саме прилетіла («weiß nich' mehr woher»).